Системи опалення можна розглядати не тільки в розрізі джерела тепла, але й за схемою прокладання трубопроводів, типу теплоносія та його циркуляції.
Таким чином, сучасна опалювальна система — це конфігурація з різних рішень, що підбираються відповідно до поставлених завдань. Монтаж системи опалення та попереднє складання проекту опалення.
Класифікація систем опалення за типами теплоносіїв
Системи опалення поділяються на три види за типами теплоносіїв:
- Парові — на сьогоднішній день практично не використовуються, це мало практичний, застарілий вид опалення.
- Повітряні — передбачають використання теплових насосів, вони є спліт і/або мульти спліт системами. Найчастіше вони застосовуються в країнах з м'яким кліматом. В Україні вони частіше доповнюють інші типи опалювальних систем, використовуючи їх разом. По суті, будь-який сучасний кондиціонер — це тепловий насос, який також може бути ефективно використаний як опалювальний прилад, з оговоркою на залежність ефективності від температури зовнішнього повітря.
- Рідинні — в якості теплоносія використовують воду (рідше розчини, антифризи). Це найбільш поширений у світі і в Україні тип систем. Ці системи бувають двох видів — з примусовою та природною циркуляцією.
Види циркуляції в системах опалення
Визначившись з типом теплоносія, а саме водою, йдемо далі і визначаємо, який тип циркуляції потрібен для конкретного випадку. Тут у нас є два варіанти.
Системи опалення з природною циркуляцією
Також називаються гравітаційними системами. В них вода, нагріваючись, піднімається по вертикальній трубі завдяки різниці температур у рідині, відповідно різній щільності та виникаючому тиску. Ця труба називається подаючим стояком. Далі вода йде по розводці і надходить у гарячі стояки (вертикальні трубопроводи) і вже через них — в опалювальні прилади (радіатори, конвектори, тепла підлога). Вода передає частину теплової енергії і по зворотній лінії повертається в котел. Щільність охолодженої води збільшилася, далі нагріта вода витісняється в подаючий стояк. Таким чином відбувається циркуляція. Її інтенсивність залежить від різниці температур між подаючою і зворотною лініями, а також висоти розташування радіаторів відносно котла. Саме тому в таких системах радіатори на верхніх поверхах гріють сильніше, ніж на нижніх. Для коректної роботи системи потрібні труби більшого діаметра і спрощення конфігурації прокладки трубопроводів. У сучасних житлових будинках системи з гравітаційною/природною циркуляцією не встановлюються.
До недоліків можна віднести:
- Такі системи мало придатні для точного регулювання температури в приміщенні.
- Застосування багатьох сучасних трубних систем обмежено.
- Немає можливості використовувати такі системи для обігріву великих площ і складних конфігурацій.
До переваг можна віднести:
- Незалежність від напруги в мережі. Якщо котел не потребує підключення до мережі для роботи, то система опалення зможе працювати при відсутності електропостачання.
- Не потрібна установка циркуляційних насосів.
Системи опалення з примусовою циркуляцією
Системи, що використовують насоси для циркуляції теплоносія, позбавлені концептуальних проблем гравітаційних систем. Вони можуть обігрівати будівлі будь-якої площі і будь-якої складності конфігурації, все що потрібно — грамотний підбір обладнання на стадії проектування. Прокладка може бути виконана трубами меншого діаметра, вони можуть проходити практично будь-яким зручним з точки зору дизайну і умов приміщення способом. Але головне, контроль подачі тепла для кожного приміщення можна зробити індивідуальним. Єдиний недолік систем з примусовою циркуляцією — залежність від електромережі.
До недоліків можна віднести:
- Вартість системи вища, ніж у системи з природною циркуляцією.
До переваг можна віднести:
- Можливість використання для обігріву складних систем на великій площі.
Схеми прокладки труб в системах опалення
Раніше ми розглянули, які бувають системи опалення за типом циркуляції теплоносія, але вони можуть відрізнятися і за іншими критеріями — способом прокладки.
Однотрубна система опалення
При такій прокладці труб вода проходить через всі прилади послідовно, кожному наступному радіатору або конвектору буде діставатися менше тепла, ніж попередньому. Таким чином, потрібно або спочатку закладати розміри радіаторів, виходячи з зменшення температури в контурі (приклад: кожен наступний радіатор більший за попередній). Можна регулювати кількість поданого тепла термоголовками на радіаторах, але ефективність регулювання буде гіршою, ніж у двотрубної системи.
До недоліків можна віднести:
- Неможливість ефективного використання для будинків великої площі (до «останніх» радіаторів вода в контурі вже може бути занадто низької температури);
- Крайня обмеженість регулювання температури для кожного опалювального приладу в системі (всі опалювальні прилади включені в один контур). Відповідно, менше комфорту.
- Низька відмовостійкість — поломка одного з радіаторів потребує зупинки системи.
До переваг можна віднести:
- Низька вартість завдяки меншій кількості матеріалів та монтажних робіт.
Двотрубна система опалення
Двотрубна система дозволяє подавати теплоносій до кожного опалювального приладу індивідуально. Кожен радіатор, конвектор або водяна тепла підлога незалежний від іншого пристрою в системі, кожен пристрій отримує теплоносій з однаковою температурою. В зворотну лінію теплоносій відводиться теж окремо від кожного приладу.
До недоліків можна віднести:
- Складніша у монтажу і дорожча по матеріалах.
До переваг можна віднести:
- Незалежність опалювальних приладів один від одного, отже, для заміни одного опалювального приладу не потрібно зупиняти всю систему.
- Можливість гнучко управляти температурним режимом у кожному приміщенні.
Обидва види прокладки труб застосовуються в системах з природною (гравітаційною) та з примусовою (насосною) циркуляцією.
Підводячи підсумок, можна сказати, що найбільш виправдана та ефективна система опалення сьогодні — це водяна двотрубна система з примусовою циркуляцією.